Відеобібліотека
Пошук у нотатках курсу Python мануфактура та спільних матеріалах з переходом на потрібну секунду.
У відео Ruff описано як спільний інструмент перевірки naming і Python style.
Ruff configuration керує rule selection через lint.select/extend-select; target-version означає мінімальну підтримувану версію Python, а не обов’язково поточний interpreter.
Оберіть один несправний або короткий тест.
Перейменуйте лише його модулі за PEP 8 та оновіть імпорти.
Запустіть Ruff і один цільовий тест, потім перегляньте diff.
Один тест проходить, Ruff не знаходить нових помилок, diff не містить сторонніх змін.
Фіксує Python target і мінімальний набір lint rules у canonical project file.
uv run ruff check . аналізує Python-файли за правилами репозиторію.
Підтверджує й актуалізує поняття уроку, пов’язані з Ruff configuration.
1. Фіксаємо назви файлів, рефакторинг та оптимізація під Python, підключаємо Ruff та uv → Першоджерело ↗Ruff читає налаштування з pyproject.toml, ruff.toml або .ruff.toml; правила lint і format зберігаються разом із проєктом.
IDE inspections залежать від локальних налаштувань кожного інженера. `Ruff` переносить правила у репозиторій: перевіряє naming, невикористані імпорти, частину потенційних помилок і може форматувати код значно швидше за традиційний набір Python-інструментів. У PyCharm вмикається інтеграція Ruff, а в Actions on Save — reformat та optimize imports. Налаштування зберігаються в `ruff.toml` або секції `pyproject.toml`; версія Python у конфігурації має відповідати реальному runtime проєкту.
Для наявного набору Page Objects decorators додаються через project-wide search/replace. Демонстрація показує ризик такого скорочення: regex зачіпає `__init__`, properties та неправильні відступи, після чого зміни доводиться вручну чистити й додавати imports. Після механічної зміни запускаються format check і Ruff. Це обов’язкова межа безпеки для bulk edit: результат пошуку не вважається правильним, доки diff не переглянуто, код не форматується й статичні checks не проходять.
Workflow починається з назви та triggers. Для перевірки змін використовується `pull_request`, для регулярного прогону — `schedule`, а `workflow_dispatch` дозволяє запустити вибраний набір вручну. Scheduled run є прийнятним компромісом, коли deployment events або сам delivery pipeline ще нестабільні, але команді вже потрібен регулярний feedback. Перша job виконує checkout репозиторію, налаштовує `uv` і Python, встановлює dependencies, запускає Ruff та format check. Checkout обов’язковий, бо runner стартує без коду проєкту.
Після міграції тест запускається через команду `uv run ...` з консолі, бо це ближче до майбутнього CI-запуску, ніж Run Configuration IDE. Треба перевірити, що виконався потрібний тест і що очікуване падіння справді належить тестовій логіці, а не відсутній залежності чи неправильному шляху. Фінальний крок — створити короткий `README` з мінімальною версією Python, установкою, командами запуску, структурою та правилами внесення змін. Commit message перевіряється вручну: він має називати реальну міграцію на `uv` і підключення Ruff, а не перелічувати випадкові деталі diff.