Відеобібліотека
Пошук у нотатках курсу Java з переходом на потрібну секунду.
Знайдіть поле, де suggestion list з’являється після окремих keyboard events.
Порівняйте fill() і press_sequentially() на тому самому observable result.
Залиште повільніший API лише якщо test доводить потребу в keyboard events.
Два test runs і висновок, який event contract потребує application.
[Дивитися з 25:45](https://www.youtube.com/watch?v=6QdvE9DHOIY&t=1545s). `fill()` фокусує поле, замінює значення та генерує input-related event. Це рекомендований і швидкий варіант для звичайних text fields. Посимвольне `pressSequentially()` потрібне лише тоді, коли application реагує на окремі `keydown`/`keypress`/`input`/`keyup`: autocomplete після перших символів, input mask, formatter номера телефону або custom keyboard handler. Практичний сценарій для autocomplete: ввести мінімальну кількість символів, дочекатися suggestion list, вибрати потрібний option і перевірити кінцевий state. Посимвольне введення не повинно ставати глобальним workaround для слабких очікувань, бо воно робить suite повільнішим.
Первинні перевірки мають бути видимими в тесті, а не захованими в controller. Тому API method повертає `Response`, а test явно перевіряє status code. Така структура спрощує code review і показує, що саме доводить сценарій. Наступний крок — замінити JSON strings на data transfer objects, щоб мати Java types, autocomplete і зручне оновлення полів. Додаються Java Faker для унікальних test data і Lombok для генерації boilerplate. Для Lombok у IntelliJ IDEA потрібні plugin і ввімкнений annotation processing.
[Дивитися з 30:00](https://www.youtube.com/watch?v=6QdvE9DHOIY&t=1800s). Текст, який користувач бачить усередині input, зберігається як `value`, а не як дочірній text node. Тому `textContent()` або `toHaveText()` може повернути порожнє значення навіть тоді, коли поле візуально заповнене. Для form control треба використовувати `inputValue()` або assertion `toHaveValue()`. Pattern/regular expression дозволяє перевірити форматоване значення без ручної конкатенації. Така перевірка особливо важлива після autocomplete або mask, де DOM value може відрізнятися від рядка, надісланого тестом.
З реального JSON response генерується `SuiteResponse` із nested data, attributes та relationships. RestAssured response переводиться в Java class через `extract().as(...)`. Після цього test отримує autocomplete для `getData()`, attributes, id, type і title замість string paths. Перший запуск виявляє, що response не приводиться до згенерованої моделі автоматично. Відео залишає цей невдалий прохід видимим, щоб показати реальну складність великих DTO і Jackson configuration.