Playwright Inspector
GUI для покрокового виконання тесту, редагування locator і перегляду actionability logs; page.pause() зупиняє тест у потрібній точці під час запуску в debug mode.
Відеобібліотека
Знайди точне пояснення
Пошук у нотатках курсу Python мануфактура та спільних матеріалах з переходом на потрібну секунду.
Терміни, нюанси та джерела
Test data й artifacts
Файли зберігають підготовлених users, transactions або результати, які треба передати наступному кроку чи додати до report. Перед записом варто визначити життєвий цикл даних: тимчасовий debug output не повинен назавжди засмічувати repository або CI agent.
Debugger і виправлення помилки в локаторі
Перший запуск падає з `Unable to locate element`: у селекторі переплутано дефіс і underscore. Замість додавання паузи селектор звіряється з уже робочим Page Object, помилка виправляється, а тест повторно запускається в debug mode. На breakpoint можна виконувати код покроково через Step Over або продовжити Resume Program. Це дає змогу побачити, після якої саме браузерної команди змінився стан сторінки, і відокремити помилку локатора від помилки наступного кроку. Після входу додається перевірка success message через `is_displayed()`. Така перевірка корисна як перший експеримент, але ще не робить тест стійким: вона читає стан елемента один раз і не очікує його появи.
`page.pause()` і Playwright Inspector
`page.pause()` зупиняє тест і відкриває Playwright Inspector. Це дає змогу подивитися поточний DOM, перевірити locator та виконувати кроки по одному, не покладаючись лише на звичайний debugger IDE. Для короткоживучого статусу на кшталт `Saving`/`Saved` треба поставити паузу одразу після дії, яка його породжує. Якщо елемент зникає надто швидко, DevTools Sources може призупинити JavaScript через `F8`.
`page.pause()` і debugger PyCharm
`page.pause()` зупиняє виконання й відкриває Playwright Inspector. У ньому можна покроково продовжувати тест, підсвічувати елементи, досліджувати locators і записувати дії. У відео для швидкої вставки pause створюється IDE Live Template. Альтернатива — звичайний breakpoint і Debug у PyCharm. `Step over`, `Step into My Code` і `Step out` дають контроль над Python-викликами, а Evaluate Expression дозволяє перевіряти locator або інший вираз у поточному стані. Playwright Inspector зручніший для браузерної частини, debugger IDE — для Python state; обирати варто за місцем проблеми.
Дані Faker, запуск і перевірка сценарію
Для унікальної назви використовується Faker. Вираз із назвою компанії перетворюється на змінну через створений postfix template, змінна перейменовується на змістовну `target_suite_name` і передається в метод створення. Непотрібні вбудовані postfix templates можна вимикати, щоб список підказок не заважав. Водночас експеримент із власним `.var` показує межу автоматизації: якщо шаблон не залишає курсор у корисному місці, його треба виправити, а не пристосовувати робочий процес до невдалого шаблону. Сценарій запускається й проходить послідовно: авторизація, створення проєкту, закриття README, відкриття діалогу створення тесту. У режимі паузи перевіряється DOM і вибирається текст `Select suite for test`; для нього додається шаблон `get_by_text(...)`, після чого `expect(...).to_be_visible()` підтверджує появу модального вікна. Якщо попередній debug-процес ще приєднаний, повторний запуск може чекати на його завершення. Після коректного продовження або зупинки процесу тест проходить. Наприкінці тест перейменовується відповідно до перевірюваної поведінки, а не до проміжних технічних кроків.