Environment variables і межа простого `.env`
Environment variable передає процесу значення на кшталт base URL, username або password без hardcode у вихідному коді. У Unix-подібній оболонці змінну можна експортувати перед запуском; у Windows вона задається іншим системним механізмом. `.env` є зручним локальним представленням таких пар ключ–значення, яке застосунок читає під час старту. Проблема з'являється, коли один продукт має кілька web/API/admin-сервісів і кожному потрібні окремі URL та credentials. Плоский набір ключів розростається, префікси дублюються, а залежності між значеннями стають неочевидними. Для невеликого проєкту `.env` достатній; переходити на складніший формат варто після реального зростання конфігурації.