Python мануфактураJavaDesign Patterns для автоматизаторів

Design Patterns для автоматизаторів · 31:00–40:00

Assertions і незручність сирого fluent API

Playwright Java розділяє locator actions і assertions: для перевірки потрібно окремо передавати locator в assertion API. Після action не завжди можна продовжити читабельний chain на тому самому object, тому Page Object наповнюється повторними locator calls. Автор прагне до Selenide-подібного стилю: знайти element, викликати `shouldBe`/`shouldHave`, виконати `click`, `setValue` або `press`, читаючи chain зліва направо. Замість великого framework потрібен вузький wrapper над уже наявними Playwright capabilities.

Playwright Java, пишемо тести та робимо Selenide на мінімалках →

Design Patterns для автоматизаторів · 1:20:11–1:29:05

Fluent chain of invocation і межі повернення сторінок

Для послідовних дій методи можуть повертати `this`, щоб після перевірки компонента викликати наступну дію через крапку. У відео це названо `chain of invocation` або `chain of responsibility`; Builder наведено як споріднений fluent-приклад. Ланцюжки потрібно форматувати за логічними частинами й переносити, коли рядок стає важко читати на code review. Автор переважно радить повертати той самий тип у межах сторінки чи компонента, а наступну сторінку створювати явно. Інакше, наприклад після `submit`, важко залишитися в контексті форми та перевірити validation errors; повернення іншого типу доречне лише за зрозумілою домовленістю команди.

1. Патерни проєктування для UI тестів (перезапис) →
Запитати в чаті про «fluent-interface» →