Пошук · Мануфактура

Python мануфактура Java Design Patterns для автоматизаторів

Java · Сесії: AMA та PMP · 0:00–3:30

Що робить `.gitignore`

`.gitignore` описує файли й каталоги, які Git не має додавати до індексу як нові untracked-зміни. Зазвичай проєктний файл лежить у корені репозиторію. IDE також може мати власні налаштування або ignore-файли, але вони не замінюють правила Git, які мають однаково працювати для всіх учасників і в CI. У PyCharm, IntelliJ IDEA, WebStorm або VS Code плагін для ignore-файлів може дати шаблони та зрозуміле підсвічування. Навіть після `git add .` Git пропустить нові файли, які відповідають правилам `.gitignore`. Водночас правило не прибирає файл, якщо Git уже почав його відстежувати: такий файл треба окремо вилучити з індексу без видалення локальної копії.

Гітігнор та як працювати з гітом та не помилитись →

Java · Сесії: AMA та PMP · 14:55–19:47

Коли краще видалити проєкт і почати з нуля

Видалення проєкту зі списку Recent у PyCharm прибирає лише запис IDE, а не файли з диска. Щоб повністю почати заново, потрібно закрити проєкт, відкрити його розташування через Finder або Explorer і видалити конкретну папку. Для навчального проєкту без цінних змін повторне створення інколи дешевше за довгий ланцюг випадкових виправлень. Початківець може вирішити одну помилку порадою з інтернету, створити іншу й настільки відійти від початкової конфігурації, що діагностика стане складнішою. Це не правило для робочих репозиторіїв із незбереженими даними: перед видаленням завжди треба перевірити, що цінних змін немає. Той самий принцип переноситься на LLM-чат. Якщо перша відповідь повела не туди, варто почати новий контекст із кращим описом середовища, цілі й помилки. Після розв’язання корисно спитати: який початковий prompt одразу дав би достатньо контексту. Так невдалий шлях перетворюється на навчальний матеріал.

Як працює проєктний білдер, ізоляція залежностей і впровадження нових інструментів →

Java · Сесії: AMA та PMP · 58:10–59:32

Лінтери і межі Playwright agents

Лінтер є дешевим статичним аналізатором, який автоматично підтримує частину style та naming rules. У сесії згадується окреме налаштування Python-аналізатора та його синхронізація з PyCharm. Playwright agents оцінюються як інструмент для експерименту, а не основа щоденного workflow: у практичній роботі пряме використання API та звичайне перенесення потрібного коду часто передбачуваніші. На момент сесії agents також орієнтовані насамперед на TypeScript, а не на Python чи Java bindings.

Неймінг та структура automation-проєкту →

Запитати в чаті про «pycharm» →