Відеобібліотека
Пошук у нотатках курсу Python мануфактура та спільних матеріалах з переходом на потрібну секунду.
Створити Python-проєкт у PyCharm.
Відкрити Python Interpreter і записати його шлях.
Запустити sys.executable в терміналі проєкту та порівняти шлях.
PyCharm і термінал проєкту використовують той самий очікуваний interpreter.
Підтверджує рекомендований JetBrains спосіб встановлення та керування PyCharm.
1. Налаштування PyCharm, JetBrains Toolbox, створення проєкту та структура проектів → Першоджерело ↗Чинний installation flow JetBrains описує один PyCharm product із core features та Pro features, а не окремі Community і Professional installers. Рекомендація використовувати Toolbox App залишається актуальною.
1. Налаштування PyCharm, JetBrains Toolbox, створення проєкту та структура проектів →Шаблон PyCharm для створення нового файла з визначеними назвою, розширенням і початковим вмістом. Project-scoped templates зберігаються в .idea/fileTemplates і можуть бути спільними для команди.
Майструємо IDE під себе →Шаблон PyCharm, який за ключем після крапки перетворює вже введений вираз з урахуванням його типу та контексту.
Майструємо IDE під себе →Чинний PyCharm використовує bundled plugin Backup and Sync; термін Settings Sync у старіших матеріалах слід сприймати як попередню назву цього workflow.
PyCharm зручно встановлювати через JetBrains Toolbox: він керує версіями IDE та її оновленнями. Обліковий запис JetBrains дає змогу синхронізувати тему, шрифти, гарячі клавіші, плагіни й інші налаштування між комп’ютерами. PyCharm — основне середовище розробки для Python у цьому курсі. Вбудоване навчання можна пройти окремо, але необхідні для курсу дії автор показуватиме безпосередньо під час занять.
`page.pause()` зупиняє виконання й відкриває Playwright Inspector. У ньому можна покроково продовжувати тест, підсвічувати елементи, досліджувати locators і записувати дії. У відео для швидкої вставки pause створюється IDE Live Template. Альтернатива — звичайний breakpoint і Debug у PyCharm. `Step over`, `Step into My Code` і `Step out` дають контроль над Python-викликами, а Evaluate Expression дозволяє перевіряти locator або інший вираз у поточному стані. Playwright Inspector зручніший для браузерної частини, debugger IDE — для Python state; обирати варто за місцем проблеми.
`.gitignore` описує файли й каталоги, які Git не має додавати до індексу як нові untracked-зміни. Зазвичай проєктний файл лежить у корені репозиторію. IDE також може мати власні налаштування або ignore-файли, але вони не замінюють правила Git, які мають однаково працювати для всіх учасників і в CI. У PyCharm, IntelliJ IDEA, WebStorm або VS Code плагін для ignore-файлів може дати шаблони та зрозуміле підсвічування. Навіть після `git add .` Git пропустить нові файли, які відповідають правилам `.gitignore`. Водночас правило не прибирає файл, якщо Git уже почав його відстежувати: такий файл треба окремо вилучити з індексу без видалення локальної копії.
У налаштуваннях проєкту потрібно відкрити список Python Interpreters і перевірити шлях до інтерпретатора. Якщо Python встановлено через Homebrew, шлях зазвичай вказуватиме на його каталог, а не на випадково завантажену копію. На одному комп’ютері можуть співіснувати кілька версій Python. Тому важливо не лише мати Python у системі, а й переконатися, що PyCharm прив’язав проєкт до потрібної версії та середовища.
Тему, розмір шрифту та склад панелей можна налаштувати під себе. Варто прибрати зайві елементи інтерфейсу, але зберегти читабельність. Якщо потрібен більший текст або контраст, налаштування доступності краще зробити одразу. Решта конфігурації PyCharm розглядатиметься в наступних уроках у контексті реальних задач.
Видалення проєкту зі списку Recent у PyCharm прибирає лише запис IDE, а не файли з диска. Щоб повністю почати заново, потрібно закрити проєкт, відкрити його розташування через Finder або Explorer і видалити конкретну папку. Для навчального проєкту без цінних змін повторне створення інколи дешевше за довгий ланцюг випадкових виправлень. Початківець може вирішити одну помилку порадою з інтернету, створити іншу й настільки відійти від початкової конфігурації, що діагностика стане складнішою. Це не правило для робочих репозиторіїв із незбереженими даними: перед видаленням завжди треба перевірити, що цінних змін немає. Той самий принцип переноситься на LLM-чат. Якщо перша відповідь повела не туди, варто почати новий контекст із кращим описом середовища, цілі й помилки. Після розв’язання корисно спитати: який початковий prompt одразу дав би достатньо контексту. Так невдалий шлях перетворюється на навчальний матеріал.
IDE inspections залежать від локальних налаштувань кожного інженера. `Ruff` переносить правила у репозиторій: перевіряє naming, невикористані імпорти, частину потенційних помилок і може форматувати код значно швидше за традиційний набір Python-інструментів. У PyCharm вмикається інтеграція Ruff, а в Actions on Save — reformat та optimize imports. Налаштування зберігаються в `ruff.toml` або секції `pyproject.toml`; версія Python у конфігурації має відповідати реальному runtime проєкту.
Поля заповнюються через `locator(...).fill(...)`, а кнопка може шукатися за роллю та доступним ім’ям. Приклад структури сценарію: ```python page.locator("#content-desktop #user_email").fill("user@example.com") page.locator("#content-desktop #user_password").fill("invalid-password") page.get_by_role("button", name="Sign in").click() ``` Для швидкої роботи з кодом автор налаштовує розширення й звуження виділення (`Extend Selection`, `Shrink Selection`) та перехід між словами через `Option+Left/Right`. Гарячі клавіші мають прискорювати точні дії, а не приховувати нерозуміння поточного контексту.
У PyCharm можна ввімкнути CamelHumps/Camel Words, щоб навігація й виділення працювали за частинами `snake_case` та інших складених імен. Для відтворення середовища на іншому комп’ютері або CI версії залежностей фіксуються у `requirements.txt`: ```bash pip freeze > requirements.txt pip install -r requirements.txt ``` `pip freeze` записує також транзитивні бібліотеки. Автор показує, що список можна звести до прямих залежностей із зафіксованими версіями, якщо команда свідомо підтримує такий формат.
PyCharm зазвичай створює для нового Python-проєкту окреме віртуальне середовище `.venv`. Воно ізолює версію Python і бібліотеки конкретного проєкту від інших проєктів на комп’ютері. У вбудованому терміналі активне середовище позначається префіксом на кшталт `(.venv)`. Термінал можна відкрити через меню дій або гарячою клавішею (`Option+F12` на macOS чи `Alt+F12` у відповідній розкладці на Windows). Для інтеграції Playwright із pytest встановлюється пакет: ```bash pip install pytest-playwright ``` Плагін надає готові pytest-фікстури, зокрема `page`, і бере на себе створення браузера, контексту та сторінки для тесту.