Відеобібліотека
Пошук у нотатках курсу Python мануфактура та спільних матеріалах з переходом на потрібну секунду.
Зіставте class name з route, visible heading і product vocabulary.
Позначте methods, які маскують click як open, або змішують action і assertion.
Перейменуйте лише підтверджені невідповідності та запишіть два project rules у README.
Один короткий diff і два naming rules, які прибирають повторну суперечку на code review.
Після міграції тест запускається через команду `uv run ...` з консолі, бо це ближче до майбутнього CI-запуску, ніж Run Configuration IDE. Треба перевірити, що виконався потрібний тест і що очікуване падіння справді належить тестовій логіці, а не відсутній залежності чи неправильному шляху. Фінальний крок — створити короткий `README` з мінімальною версією Python, установкою, командами запуску, структурою та правилами внесення змін. Commit message перевіряється вручну: він має називати реальну міграцію на `uv` і підключення Ruff, а не перелічувати випадкові деталі diff.
Код лежить у `src`, а кожна тема має власний `README.md`, базовий файл і розширений файл. README пояснює терміни та порядок роботи; базовий приклад показує одну конструкцію без зайвої інфраструктури; розширений залишає матеріал для самостійної практики.
Функції Page Object називаються за дією тест-кейсу й починаються з дієслова; класи, файли, variables і constants позначають сутності або дані. Для однакових дій команда має обрати один словник — наприклад, послідовно використовувати `fill`, `click` і `select`, бажано близько до API обраного framework. Функцію, яка натискає кнопку, не варто називати `openPage`: окрема navigation-функція може відкривати URL напряму, обходячи довгий UI-шлях. Неминучі суперечки на code review краще завершити коротким naming convention у README, а не щоразу вирішувати те саме заново.
Для унікальної назви використовується Faker. Вираз із назвою компанії перетворюється на змінну через створений postfix template, змінна перейменовується на змістовну `target_suite_name` і передається в метод створення. Непотрібні вбудовані postfix templates можна вимикати, щоб список підказок не заважав. Водночас експеримент із власним `.var` показує межу автоматизації: якщо шаблон не залишає курсор у корисному місці, його треба виправити, а не пристосовувати робочий процес до невдалого шаблону. Сценарій запускається й проходить послідовно: авторизація, створення проєкту, закриття README, відкриття діалогу створення тесту. У режимі паузи перевіряється DOM і вибирається текст `Select suite for test`; для нього додається шаблон `get_by_text(...)`, після чого `expect(...).to_be_visible()` підтверджує появу модального вікна. Якщо попередній debug-процес ще приєднаний, повторний запуск може чекати на його завершення. Після коректного продовження або зупинки процесу тест проходить. Наприкінці тест перейменовується відповідно до перевірюваної поведінки, а не до проміжних технічних кроків.