Відеобібліотека
Пошук у нотатках курсу Python мануфактура та спільних матеріалах з переходом на потрібну секунду.
У курсі використовується синхронний API Playwright, щоб кроки тесту виконувалися послідовно без додаткової складності `async`/`await`. Фікстуру можна типізувати класом `Page`, а PyCharm імпортує потрібне ім’я через quick fix: ```python from playwright.sync_api import Page, expect def test_open_home_page(page: Page): ... ``` Важливо імпортувати `Page` і `expect` саме з `playwright.sync_api`, а не з асинхронного API.
Після рефакторингу suite падає через змішування plugin-managed fixtures та вручну створеного sync Playwright instance. Додатково частина launch/context options дублюється в dictionary і кількох fixtures, що робить конфігурацію непослідовною. Рішення у відео — перейти на один спосіб володіння lifecycle: custom fixtures запускають Playwright і browser, а конфігурація збирається в одному місці. Частину pytest-playwright параметрів прибирають, бо custom launcher їх уже не читає. Загальний висновок: не можна одночасно очікувати, що plugin і власний код керуватимуть тим самим browser lifecycle.