Типізація, Arrange–Act–Assert і підсумок
Helper-функції типізуються, щоб зменшити ризик передати несумісне значення. Після рефакторингу набір містить сценарії невалідного логіну, успішної авторизації з пошуком і перемикання категорії проєктів. Наприкінці вводиться структура Arrange–Act–Assert: підготувати дані й передумови, виконати дію, перевірити результат. Arrange може згодом переїхати у fixture, але на цьому етапі важливіше явно бачити три ролі коду. Практика після відео — додати кілька сценаріїв і виносити helper-функції лише там, де вони справді покращують читання або прибирають повторення.