Конспект і таймкоди
0:00
`str`, `int`, `float`, `bool` і запуск прикладів
Змінна отримує тип із присвоєного значення: текст у лапках стає str, ціле число — int, число з десятковою крапкою — float, а True/False — bool. type(value) допомагає побачити фактичний тип. Файл можна запускати кнопкою Run в IDE й одразу звіряти оголошені значення з console output.
2:30
Явне перетворення рядків у числа
Текст із Selenium/Playwright, CSV або .env залишається рядком, навіть якщо виглядає як "200". Для числового порівняння застосовують int(...) або float(...). Некоректний формат спричинить ValueError, тому не можна вважати будь-який текст числом лише за зовнішнім виглядом.
list зберігає порядок, допускає дублікати й доступ за індексом. Оператор in перевіряє наявність елемента. Порівняння рядків чутливе до регістру та пробілів: Firefox, firefox і "firefox " — різні значення, тому зовнішні дані часто треба нормалізувати.
5:30
Словники як модель API-даних
dict зберігає пари key/value й природно представляє JSON-like payload або response. user["email"] читає обов’язкове поле та падає, якщо ключа немає; user.get("displayName", "not provided") дозволяє явно задати fallback для optional field.
tuple підходить для фіксованої групи пов’язаних значень, наприклад (201, "Created"). Значення можна розпакувати за позицією у дві змінні. Кількість змінних має відповідати кількості елементів, інакше Python повідомить про помилку розпакування.
8:33
Set, унікальність і порівняння наборів
set зберігає унікальні значення та не обіцяє бізнес-порядок. Він корисний для roles, permissions і видалення дублікатів, а також для перевірок subset/difference. Фігурні дужки без key: value створюють set; словник відрізняється наявністю ключів і двокрапок.
Розширені приклади пропонують змінювати вхідні дані, нормалізувати текст, працювати з ranges та порівнювати expected/actual collections. Важливо не лише отримати правильний output, а пояснити, який тип і яка операція дали результат.